Государственный национальный театр Удмуртcкой Республики

  Удмурт гардемаринъёс  

Грак ёросысь Бадӟым Вожой гуртэ вуылüзы Удмурт театрын ужась егит артистъёс.
Ёростысьтымы Улын Йыраш гуртысь Роман Болтычев, Пичи Пурга ёросысь Вуж Монья гуртысь Вадим Дмитриев, Кизнер ёросысь Саркузысь Иван Плотников, Можга ёросысь Ӟуч Пычас гуртысь Максим Григорьев но Балезино ёросысь Кӧснюк гуртысь Сергей Наговицын котыръяло вордскем гуртъёссэс: школаосын но культурая юртъёсын творческой пумиськонъёс но мастер-классъёс ортчытъяло. Соослы чабизы ни Саркузын но Ӟуч Пычасын. Бадӟым Вожойлы но туж удалтüз.
Уг ваты – мон туж бырйиськись, соин ик паймытыны монэ туж шуг. Но пиослэн шудэмзы мынам сюлмам пыраклы кылёз. Синвуоссэс ӵушылüсь кышномуртъёс но нырысетü радын горыса пукись пиналъёс шоры учкыса, мон нырысьсэ жаляй, удмурт кылэз уг тодüськы шуыса.
Соос Удмурт театрын шудо бере, валтüсь ужпумзэс – удмурт культураез калык пӧлы вӧлмытонэз – «5»-лы быдэсто.
Сюрес вылысь шутэтскытэк юлтошъёс Бадӟым Вожой школае шонтüзы. Отын 2 пумиськон ортчытüзы: нырысь покчи классысь дышетскисьёсын, собере – бадӟымъёсыныз. Артистъёс веразы асьсэ сярысь, Москваысь Щепкин нимо училищеын дышетскемзы но театрын ужамзы сярысь. Сцена вылын нюръяськон искусствоя пичияк мастер-класс но ортчытüзы. Сьӧразы аспӧртэм арбери кутüллям, кудüз пиналъёсты зол паймытüз – шпага! Роман, Максим но Иван 2013-тü арын ортчем сцена вылын фехтованиея «Азвесь шпага» фестивальын вормизы.
Гуртоос шпагаосын нюръяськонэз адӟыны быгатüзы ӝыт, культурая юртын ортчем концерт дырья. Фехтование – гуртысь калык понна адӟылымтэ маке… Калык, ымзэ ик усьтыса, учкиз, кызьы чупрес пиос шпагаосын шонасько.
Но 2 но ӝыны часлэсь ортчемзэ валаны ӧйлась. Вераны ик уг быгатüськы, кудüз номер мынам сюлмам мургес усиз. Кылü ӟуч но удмурт кылъёсын кырӟанъёсты, гитараен шудэмез, шулдыр миниатюраосты но… текстэз вольыт лыдӟонэз. Максим Григорьев лыдӟиз А. Панфёровлэн «Жизнь» пьесаысьтыз люкетэз, нош Иван Плотников – Чеховлэсь «Произведение искусства» вероссэ. Тüни кытын пельёслы шутэтскон, ӟеч ӟуч кыллэсь куанон!
Сомында кичабонъёс шуккиськизы та нуналэ – зэмос но сюлмысь потэм пумиськон вал! Тау каронэн но паймонэн тырмемын вал гуртоослэн сюлэмъёссы. Нош Рома Болтачевлэн анай-атаез Зинаида Геннадьевна но Рафаил Фёдорович, чус пукыса, кылзüзы пизы сярысь ушъян кылъёсты.
Искусстволэн вылü кужмыз гуртъёсысь культурая юртъёслэсь куашкам борддоръёссэс гинэ уг, измем сюлэмъёсты но улӟытэ. Тау тüледлы, пиос, со понна!

Елена Маркина
газ. «Удмурт дунне» (dart), 28 апреля 2015 г.